"Батярский блюз": цуд у Львові на День батяра (ВІДЕО)

"І лечу я у мріях до Львова,
І провулки вузенькі впізнаю,
І мовчить гора Замкова,
тихо всюди, як в раю, -
Всі ґітару львівську слухают мою"...

Пізнього вечора 10 травня площа Ринок у Львові танцювала, підспівувала (ні, співала, від першого до останнього звуку!) і тішилася безмежно. А зі сцени лунали розкішні "Батяр я си, батяр", "Панна Францішка", "Личаківське танго", "Файдулі-фай". І легендарне "Тільку ві Львові" - пам'ятаєте? - "Так люблю той Львів, що бракує ми слів, Львів то є Львів!"?

А з перших акордів шалено популярної (як, чесно кажучи, й усе решта) "Закутий батяр Зеник" - львівський батяр рочків зо трьох ушкварив такі "брики-дриґи", що куди там Джонні Деппу- Капелюшникові з "Аліси у дивокраї"! Аж Дмитро Басілія, киянин із 20-річним стажем, чиє львівське батярське коріння так моцно його тримає, що годі забути про Львів бодай на мить - цьомає того малого, і співає, і сміється, і втирає сльози...

Андрій Панчишин,відомий український поет. Автор більшості батярських текстів, які співає Віктор Морозов

Словом, майже цілих два свої відомі альбоми - "Тільки ві Львові" та "Серце батяра" - надзвича-а-а-йно милі серцям усіх львів'ян і львів'янок, галичан і галичанок, і загалом притомних (а таких гейби більшість) українців та українок, в Україні й поза межами сущих, - Батяр-бенд "Галичина" виконав наживо, хвацько і з любов'ю.

Коли ж від захвату і зачудування втомилися пани, і пані, й панянки, і навіть автори текстів Андрій Панчишин - біля сцени і Юрко Винничук - за столиком при ближчій кнайпі - от тут і розпочався правдивий цуд! Віктор Морозов та Батяр-бенд «Галичина» презентували свій новий альбом «Батярський блюз» (музика Віктора Морозова, слова - Андрія Панчишина).

Розповідати про твори, що увійшли до нового альбому - все одно що переказувати пахощі бозу чи ружі, голоси колядників на нічних вулицях різдвяного Львова. Це треба чути, всотувати всім серцем і насолоджуватися.

Щойно спустившись зі сцени під скандування: "Мо-ро-зов! Мо-ро-зов!", у сяянні й віянні свого шикарного білого батярського шалика, пан Морозов втрапив у лабети нашого кореспондента, а той ошелешив пана Морозова недоречним (бо все, крім Батярського блюзу, тут виглядало недоречним) питаннячком. "Ну як?"- відхекуючись, спитав наш кореспондент. "Немає ліпше, як робити людей веселими, сміливими і щасливими, бодай на якийся час! - відповів, відхекуючись, Морозов. - Ти ж розумієш, що це унікальне свято - День батяра, й пісні, які ми написали разом з Андрієм Панчшиним, - це все могло народитися тільки ві Львові"...

«Батярські пісні створюють особливу атмосферу, ніжну і нахабну, яка переносить тебе в той старовинний Львів, де, прогулюючись вулицями, співали, танцювали, бешкетували львівські гульвіси», – сказав - щоправда, не нам, а Zaxid.net - лідер Батяр-бенду «Галичина» Петро Рачинський, а ми процитували, бо з ним поговорити не було як, а сказав він гарно...

А от ішого "батярського татка" наш кореспондент уже розпитав як слід - виріс як стій перед Андрієм Панчишиним, нетерпеливлячись від Бажання Почути. Пан Андрій повідомив, на нашу думку, дуже цінну інформацію: наприклад, що основна тональність альбому - "бля-мінор". А найважлиіше:"Батяр має велике серце і велику дупу. Бо в серці він має Львів, Бозю, родину, друзів і все, чим те серце тішиться і радіє. А в дупі - всьо решту." "Ходив до лікарів, просив рентген дупи зробити, аби з'ясувати, як то всьо - крім Львова, Бозі, родини і друзів, там уміщається, але в послузі дістав відмову", - сказав Панчишин, і годі було втнути, чи це старий батярський жарт, чи пан Андрій отут просто перед нами додав вагому крапелину до невичерпної керниці батярського гумору. Ще сказав Панчишин: "Там кишка, пироги, помідорова зупа, бо є на світі Львів, а всьо довкола - дупа".

Ага, ще забули: насамкінець Віктор Морозов та Батяр-бенд "Галичина" ушкварили - за гіперактивної підтримки публіки - хіти про золотий унітаз і "Файдулі-фай", тіко на інші (Винничукові) слова. Це де "впав вінок, але не забив", і "буде більше з того толку, як впаде на нього..." - ви, шановний читачу, кричите: "Йолка!"? Ага, це саме вигукнула багатотисячна юрма на площі, і відлунило з-за кожного столика, що їх навколишні кнайпи виставили під тепле і приязне львівське небо, яке поволі перетікало з вечора у елеґантську оксамитову ніч. І ми, йдучи потроху вщухаючими вуличками, що ніби теж перетікають у те неповторне небо, думали про те, яке пишне і різнобарвне, веселе і смутне, яке ж бо СПРАВЖНЄ воно - життя.

Бо в ньому є пані Франі, і Войтик, і Марися, і Матолок, і Професорська кольонія, і ніжна "Батярська коляда".

Бо химерний Zenyk (до речі, хто такий Zenyk? Отой Закутий батяр із "Серця батяра"? Нє?) передає "Сервус з Того Світу: "Ві Львові хлопчик Зеник зобачив білий світ і тато в него Зеник і Зеником був дід він молочка напив си і цицьку облизав і перше слово "пиво!" він радісно сказав".

(Нота бене: Zenyk каже "дякую": Вірині Мороз, гостинній родині Старухів, Михайлови Манулякови, Олегови Яремі, Олькови Лихачеви, Ядвідзі Сабадаш, бомжови Северинови, пані Марії, курві Ганні, Миколі Аммосову, Жанні Вареник, красуні Лю, москалеви Віталію і Оксані Паньчишин з Оброшина. Особлива подяка - котови-знахурови М. з "Білого коня" котрий щодня муркотів ми старі мельодії і принагідно загоїв купу болячок. А відтак чесно заробив на кілька вдячних слів: нема більшого батяра як личаківський котяра шпацирує си по волі кажду кітку запірдолі". Оскільки нас попросили тоту подяку зацитувати без скорочень як дуже важливу, ми своє зробили, даруйте коли шо.)

І є на світі Віктор Морозов і Андрій Панчишин, і Батяр-бенд "Галичина", і батяри підморгують нам зі свого батярського раю.

"І немає порєдніших слів
як та пісня батярска про Львів
там трамваї співают пісні
там кобіти цвітут навесні
там мельодію грают для нас
мандоліна ґітара і бас..."

Ольга Наливайко, Рух-Прес.

____________________

P.S.Імена, прізвиська і цитати - здебільшого з альбому Віктора Морозова і Андрія Панчишина "Батярський блюз".
Юрко Винничук - поет і прозаїк, перекладач, автор хітів, у тому числі про "Йолку" і "Золотий унітаз".
Дмитро Басілія - спочатку музикант, потім лікар, нині журналіст і просто Той, Хто Любить Львів.
Віктор Морозов і Андрій Панчишин - просто Ті, Хто Творять Світ - Львова, Твій і Мій.

Віктор Морозов 10 травня на площі Ринок у Львові

12.05.2013