• Про київське сприйняття “Афродизіяків”.

Чайка: “Прекрасно сприйняли”.

Віктор: “Якщо ви прослухаєте компакт, який записано під час концерту, то почуєте, як сприймала нас київська публіка. Чесно кажучи, я був здивований і гадав, що це, мабуть, зі Львова всі приїхали. По-перше, молодь знала і співала половину пісень... А виявилося, що, дійсно, київська публіка!”

Місько: “Справді, на диску це чути. І нас то страшенно тішило. Тоді це був цикл із трьох концертів. Це були аншлаги. Безперечно, приємно...”

• Про переорієнтацію “МП” на столицю? (Львів – другорядний?)

Місько: “А що ми тоді тут робимо?”
- Але таки Львів – другий.
Місько: “Не перший...”

Віктор: “Учора о другій години ми тільки забрали першу партію компактів і не встигли до Львова завезти. Тому, на жаль, довелося розпочинати із Києва”. (Тут Місько розпочав вдячну промову (“не міг не сказати”) усім спонсорам та друзям, зокрема “Дзизі”).

• Про львівську підтримку на концерті.

Місько: “Були і “Скрябін”, і Чубай, і “Ельза”...

Чайка: “Всі решта були не львів’яни, але теж музиканти. Бурмака Марічка, наприклад, вона – почесний учасник “МП” і не пропускає концертів... (На цих словах у якогось кореспондента-потріота задзвонив “мобільник” мелодією гімну і Чайка запропонував усім встати. – Авт.) У Києві серед музикантів, які грають “живу” музику не спостерігається якогось брутального ігнорування, що, в принципі, дивує приємно”.

• Про пропозицію мультимедійного формату.

Місько: “Це би було кльово. Тільки треба буде робити додатковий концерт, бо “Афродизіяки” мають бути виконані вживу, такий собі акт... Дійсно, хороша ідея. Гадаю, що “Афродизіяки” не будуть якимось одноразовим проектом, а матимуть своє продовження”.

Чайка: “Справа в тому, що до альбому не вмістилася навіть одна третина готових вже пісень, які ми будемо сьогодні грати. Їх там нема. Це, в першу чергу, образливо, по-друге, я гадаю, нам треба випустити другий такий компакт, тим паче, що лейбл, із яким ми працюємо (“Лавіна-м’юзік”), один із найвпливовіших. Місько згадав? А, я забув, що він згадав... Думаю, будемо із ними співпрацювати, бо від часу запису до часу реалізації – дуже короткий період. Це приємно. Ще цікавий момент – старі пісні сприймаються зараз як щойно написані...”

Місько: “Бо вони писалися для Вічності... Вони – вічно молоді (без зайвої скромності)”.

• Про презентації закордоном, наприклад, в Африці.

Віктор: “Афродизіяки” із Африкою не мають нічого спільного”.

Місько: “Насправді, був один-єдиний виступ закордоном – у Польщі влітку на “Лемківській Ватрі”. Це вдалося, ми на свої вуха чули радісні вигуки, викрики, стогони, схлипування тощо... Звісно, хочеться поїхати...”

Чайка: “Із кожним місяцем у цій країні все частіше хочеться поїхати”.

• Про бухгалтерію.

Місько: “Тираж зараз – 1000 примірників. Обіцяють, що буде більше. У продажу вони з’являться наступного тижня. Ціна... має бути реальна та доступна, може, в межах 20 грн.”

Чайка: “Так, гадаю, не вище 22-ох гривень, наскільки я знаю цінову політику кампанії. Це – реальна ціна, а от у Києві в центрі я бачив наш диск “Вибране”, який коштує 85 грн. Звісно, його ніхто не купує”.

Місько: “До компакту ще буде касета”.

Чайка: “... і відеокліп, такий мультяшний, друзі з Харкова зробили. (Далі відбуласі презентація кліпу, автор – Дмитро Золотарьов. – Авт.) Сподіваюся, що цей кліп буде заборонено показувати в Галичині. Маємо на це глибоку надію. Гадаю, через певні символізми у цьому відеокліпі на фоні дурості, яку вчиняють наші чиновники, забороняючи, наприклад, нашому львів’янину Вікторові Віктюку ставити вистави. Тож, треба просто анафему на цей кліп накласти і заборонити “МП” на території Галичини. При нагоді передаю привіт дибілам від культури... ”

• Ще про тих і те, що заважає.

Чайка: “Бідося і глибока незацікавленість українським продуктом. Канал “М-1” сказав, що це – не формат”.

Місько: “Мені найдивніше, коли Вікторові, який 30 із копійками років співає, зараз кажуть, що він – не форматний!”

Чайка: “Окрім того, кожен канал має свою ціну на прокрутку кліпу... 600 доларів за одну прокрутку... нормальна київська такса”.

Місько: “Від двох баксів на маленьких каналах і далі... Звісно, що у нас немає такого бабла... Щось тема сумна... ”

• Про плани на майбутнє.

Місько: “Далі буде...”

Після прес-конференції та демонстрації кліпу розпочався концерт і... ще раз демонстрація кліпу, на який публіка зреагувала дуже і дуже активно, ще б пак... такі алюзії... Щодо заборони – будемо бачити, а щодо “афродизіястичних” творчих наробків можу з усією відповідальністю сказати, що це – ФІШКА. Звісно, аншлаг, звісно, танці, викрики, оплески, підспів, підстриб, стьоб, березнева “Наша зима” тощо. Отож, “Мертвий Півень” + Морозов = не тільки “Афродизіяки”, а й ще просто неперевершений звук, талант, енергія, віддача і т. д. і т. п. (до плюс безмежності). Із чим перших в Україні “афродизіяків” вітаю. Плодіться, розмножуйтесь, підтримуйте генофонд України, бо хто, як не Ви, га???

Ще кілька слів про ФІШКУ.

Місько: “Це подія для мене абсолютно важлива. Для мене було важливо це зробити. Ми із Віктором давно якимось чином перетиналися на концертах, записах... Звичайно, хотілося долучитися до цього, разом виконувати, заспівати... Так сталося і це мене тішить. Що дає такий синтез? Дуже допомагає: і з точки зору професійної, і просто у спілкуванні. Це трошки інший ракурс, ми багато чого побачили, що раніше не зауважували, чи то не дійшли до того. Фішки “Афродизіяків”? Перш за все, це нас збуджує, також людей на концертах. Безперечно, це досвід, нові думки, ідеї. Чи задоволений кліпом? Прикольний, мені – смішно, звичайно, це не екстра фільозофське кіно, але... Чого побажати “Афродизіякам”: щоб ми довго багато і щасливо жили”.

Віктор: “Синтез? Звісно, гадаю, взаємно один на одного впливаємо, передаємо ідеї, енергетику. Мені подобається. Насамперед поєднання минулого і сучасного. Часом, коли я граю у клубах, я раптом переношуся, наче на машині часу, на 30 років назад. Тоді не було клубів – були танці, але атмосфера та сама. У молодість завжди приємно потрапляти... Фішки? Головна – цей альбом записаний на “живо” і, гадаю, дуже вдало. Творчість перекладацька? Працюю над четвертою книгою Гаррі Поттера. Найголовніше, набираємося сили на п’яту книгу наприкінці червня. Щойно вона вийде, перекладачі усіх країн почнуть наввипередки активно перекладати. Ми теж будемо старатися, хоча то тяжко – там буде 800 сторінок! Четверта книга – 600 сторінок. А найдивніше, коли кажеш дітям, вони: “Клас! Буде що читати!” Власна творчість? Поки що ні... Вичікую, набираюся сил із перекладів. Що побажати собі на майбутнє? Побільше таких-от інтерв’ю”.

Змінювала громадянство на “афродизіянство”, вживала “Афродизіяки” (за рекомендацією авторів) усіма можливими способами для отримання остаточної насолоди, врешті, питала, дивилася, писала, клікала мишкою, цокала по клавіатурі і т. д. і т. п. афродизіячка (навіки)
Мрія ТИТАРЕНКО.