Урочі пісні, або джаз-рок, кабала та купальщина

“СЬОГОДНІШНІЙ концерт я вважаю найкращим з усіх наших спільних з Вікторією концертів”, – поділилася своїми враженнями з кореспондентом “Газети” Мар’яна Садовська після концерту у Варшавському малому театрі. – Я не сподівалася такої кількості людей і такої реакції, тому дуже щаслива, що нас тут так тепло приймали. Це справжній успіх. Дуже вдалим виявилося поєднання квартету “Йоргі”, Вікторії та моєї програми, про це свідчила реакція публіки. Сподіваюся, що наша співпраця матиме продовження і розвиток.

Наразі свої виступи ми організовуємо фактично самі, але вже маємо випадки суттєвої допомоги. Наприклад, те, що після львівського концерту нас запросили до Японії. У майбутньому ми плануємо зробити кардинально іншу програму, бо зараз просто поєднуємо елементи виступів одна одної, а хотілося б зробити щось зовсім інше, розраховане на спільний виступ”.

Проект Мар’яни Садовської, акторки і співачки, знаної з часів співпраці з Львівським театром ім. Леся Курбаса та польським театром “Гардженіце”, та Вікторії Ханни минулої осені був презентований у Львові під час фестивалю “Золотий лев”. Після того були ще виступи в Єрусалимі, а тепер – польська траса: Краків-Варшава-Вроцлав. У Варшаві до співачок доєднався знаний у Польщі понад десятиліття квартет “Йоргі”, а також музикант з Ірану Еван.

Успіх програми важко переоцінити. Після двогодинного шоу, складеного з феєричного букету з купальських пісень, коломийок, музичних вставок квартету та рецитацій і ритуальних співів давньоєврейських сакральних текстів, глядачі вимагали “біс” кілька разів поспіль. І нічого дивного, адже поєднання таких, здавалося б, непоєднуваних елементів давалося співачкам настільки легко та природно, що атмосфера в залі перетворилася на карнавальну. Ще трохи, і поляки почали б підспівувати Вікторії з Мар’яною, яким вдалося створити дуже органічний дует із еклектичного співставлення дуже різних за характером і ритуальним призначенням мелодій.

Мар’яна співала купальські заклинання, які відганяють дощ, Вікторія – єврейські пісні, які накликають дощ. Мар’яна доспівувала дует із записаним на плівку голосом бабці з української глибинки, Вікторія декламувала разом із іракським імамом гебрейський алфавіт, в якому закладено історію створення світу. Таку сміливу театралізацію фольклорного матеріалу важко було собі навіть уявити. Наприклад, Вікторія Ханна під час однієї з пісень надкушувала яблука, біблійний символ спокуси, і роздавала їх музикантам та кидала в зал, декламувала молитву, яку кожен хасид промовляв після того, як виходив із туалету, рецитувала текст про зачаття дитини, а потім виконувала “Пісню пісень” давньоєврейською в музичному оформленні, яке комусь нагадувало джаз, комусь – рок, а ще іншим – реп. Але подобалося всім, бо сила і незвичний тембр голосу та темперамент співачок не можуть не подобатися.

Після презентації музичного проекту Мар’яни Садовської та Вікторії Ханни у Нью-Йорку, американські критики писали: “Часом музикант має настільки сильну вроджену потребу комунікації, що виражене ним у натуральний спосіб стає універсальним... саме так сталося у випадку української співачки Мар’яни Садовської”. (New York Times).

“Вона обдарована одним із тих голосів, які примушують до максимального зосередження... Її акробатичний голос просто поглинув зал. З неабияким талантом вона відкриває силу старих текстів і підпорядковує їх своїй волі” (Time Out (New York).

Наталка Сняданко, Варшава