Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
119
УДК 784.7:78.071.1/.2(477)Морозов
DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231211
О
ЛІЙНИК
І. І.
Олійник Іванна Іванівна аспірантка кафедри історії світової музики Національної
музичної академії України імені П. І. Чайковського (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6275-1593
olivanocka@gmail.com
© Олійник І. І., 2021
Б
АТЯРСЬКІ ПІСНІ У ТВОРЧОСТІ
В
ІКТОРА
М
ОРОЗОВА
Д
О
70-
РІЧЧЯ МУЗИКАНТА
Завдяки творчій діяльності відомого українського музиканта Віктора Морозова на почат-
ку 1990-х років набули популярності авторські українські пісні, особливо група необатярських
пісень. Джерелом інспірації були батярські пісні унікальний феномен музичного життя
Львова, що побутував у період другої половини ХІХ першої XX століття. Три альбоми
Віктора Морозова «Тільку ві Львові», «Серце батяра» та «Батярський блюз» становлять одну
лінію трансформації батярських пісень: від максимально наближеного до автентичного зву-
чання міжвоєнних батярських, і аж до нових авторських необатярських пісень. Кожен із
досліджуваних альбомів виявляє себе як крупний жанр, структура якого має розгорнуту му-
зичну драматургію. Важливу роль у її творенні відіграє жанрово-інтонаційна характеристика
пісень. З них найбільш уживаними є полька і вальс, які частіш за все чергуються між собою,
утворюючи пару «жартівливо-веселе й ліричне». На рівні ладової організації старі батярські
пісні звучать переважно в мажорних тональностях з яскраво вираженою танцювальністю
в мелодії, а необатярські у мінорних, з опорою на романсовість у мелодичній лінії. Особли-
вістю необатярських пісень є жанрові міксти: поєднання ритміки, фактурних та інтонаційних
зворотів вальсу й романсу, танго й польки, танго й романсу тощо. За очевидними сюжетними
групами пісень завдяки вербальним та виключно музично-інтонаційні алюзіям формується
складна мережа смислових асоціацій. У багатьох аспектах вона перегукується з принципами
циклізації академічних жанрів, зокрема романтичної вокально-інструментальної сюїти.
Ключові слова: творчість Віктора Морозова, батярські пісні, міська музика Львова,
необатярство, драматургія музичного альбому.
Постановка проблеми. Батярство популярна й обговорювана тема; явище,
яке набуло поширення в міжвоєнні роки і стало справжнім брендом міста Львова.
Батярські пісні є інтонаційною базою творчості сучасних академічних композиторів,
що підтверджує їх глибокий потенціал. Окрім цього, вони отримали нове життя завдяки
творчості В. Морозова, який видав альбом батярських і два альбоми необатярських
пісень. Цей музичний пласт і його жанрово-інтонаційні параметри ще не були в центрі
уваги авторів музикознавчих досліджень, що визначає актуальність теми статті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як явище соціальне, яке має
власний жаргон і культурні традиції, субкультура батярства уже стала предметом бага-
тьох наукових досліджень польських та українських учених: Урсули Якубовської
1
,
1
Jakubowska U. Mit lwowskiego batiara. Warszawa : Instytut Badan Literackich, 1998. 351 s.
Памятні дати української музики
120
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
(Urszula Jakubowska), Андрія Козицького
1
, Ольги Харчишиної
2
, Юрія Винничука
3
,
Наталії Космолінської
4
, Вітольда Шолгіні
5
(Witold Szolginia). Проте дослідження
необатярських пісень, зокрема в ракурсі їх жанрово-інтонаційної характеристики,
драматургії альбомів здійснюється вперше.
Мета статті охарактеризувати творчий внесок Віктора Морозова у популя-
ризацію батярських пісень, на основі аналізу виявити їх жанрово-інтонаційні особ-
ливості, принципи їх циклізації в альбомах автора, розкрити генетичні зв’язки між
батярськими та необатярськими піснями.
Виклад основного матеріалу. За радянської влади, після Другої світової
війни культурно-мистецьке життя на галицьких землях, що увійшли до складу Укра-
їнської Радянської Соціалістичної Республіки, зазнало значної деформації. Зокрема,
був зупинений розвиток міської культури Львова в її національних проявах: заборо-
нені спілки просвітницького спрямування, проведення концертів і масових заходів
із залученням етнічно ідентифікованої музики та вистав. Попри зусилля інтелігенції
міста зберегти національно-культурну відокремленість, відродити традиції, що були
започатковані в передвоєнні роки, стало можливим тільки в 1990-х роках із розпадом
СРСР. Саме в цей час відновило діяльність театр-кабаре «Не журись» (1988), активом
якого стали Віктор Морозов, Андрій Панчишин, Юрій Винничук, Тарас Чубай, Остап
Федоришин. Продовжуючи традиції театру-ревії «Веселий Львів», що діяв протягом
19411944 років, автори залучали до вистав пісні українських січових стрільців і воя-
ків УПА, старі батярські та нові, так звані, «необатярські» пісні. Театр «Не журись»
у зазначеному зірковому складі існував лише три роки, проте учасники продовжили
популяризацію його традицій уже у власній творчості. Серед них музичним амбаса-
дором став Віктор Морозов автор альбомів, що відродили забутий пласт батяр-
ських пісень.
В. Морозов композитор-пісняр, бард, перекладач, і, мабуть, найпопулярні-
ший необатяр сучасності. Як перекладач, він набув особливого визнання завдяки
перекладам серії романів про Гаррі Поттера, творів Ернеста Гемінгвея «Прощавай,
зброє», «Мати і не мати», повістей Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»,
«Матильда» та інших. Саме В. Морозов спільно із зібраним ним ансамблем «Батяр-
бенд Галичина» вперше записав альбом батярських пісень, що мав назву за одноймен-
ною популярною піснею «Тільку ві Львові» (2002). Прем’єрне виконання альбому
відбулось 12 листопада 2002 року в рамках акції «Зустріч культур» (Прага, Чехія).
«Дивувався, чому ніхто не записує ті пісні. Були хіба полонізовані версії. Вирішив,
1
Козицький А. М. Батяри // Енциклопедія Львова : у 4 т. Т. 1 : А–Ґ / за ред. А. М. Козицького
та І. З. Підкови. Львів : Літопис, 2007. С. 190–192.
2
Харчишин О. М. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова: трансформаційні
процеси, міжкультурні пограниччя : монографія / Іннародознавства Нац. акад. наук України; передм.
С. П. Павлюка, Р. Ф. Кирчіва. Львів : Простір-М, 2011. 368 с.
3
Праці Ю. П. Винничука: З дурної голови // Телевізійна служба новин ТСН. 2014. 30 жовтня.
URL: http://tsn.ua/analitika/z-durnoyi-golovi-389006.html (дата звернення: 02.11.2020); Субкультура
львівських батярів аписала Лілія Кузік) // Zaxid.net. 30 листопада. URL: http://zaxid.net/news/showNews.
do?subkultura_lvivskih_batyariv&objectId=1117312 (дата звернення: 12.12.2020).
4
Космолінська Н., Охріменко Ю. Homo leopolensi esse // Ї : незалежний культурологічний ча-
сопис. 2004. № 36. URL: http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/kosmolinska.htm (дата звернення: 06.10.2020).
5
Szolginia W. Batiar i jego bałak // Lwów i jego mieszkańcy. Wydanie specjalne tygodnika
Przekrój. 1991. URL: http://www.lwow.home.pl/przekroj/batiary.html (data dostępu 20.11.2020).
Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
121
що треба за це взятися самому»
1
. В альбомі «Тільку ві Львові» В. Морозов узяв за
мету відтворити максимально автентичне звучання старих пісень: «Хотів, щоб то не
виглядало відшліфованим, а ніби десь у кнайпі ті пісні граємо»
2
. Вербальну компо-
ненту репертуару українізували Б. Стельмах та Ю. Винничук.
Основою альбому стали старі батярські пісні, створені до початку Другої світової
війни. Мелодії і тексти 14-ти пісень (окрім останньої «Файдулі фай») у їх оригінальному
вигляді містяться в найбільш повній збірці львівських міських пісень «Lwowskie
piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku» Єжи Габели (Jerzy Habela)
та Зофії Куржової
3
(Zofia Kurzowa). Тематичний вектор, що є спільним для всіх пі-
сень альбому — веселе батярське життя: розваги, бійки, забави в кнайпах, любовні при-
годи розбишак. Жанровою канвою пісень стали популярні танці міжвоєнного періо-
ду: полька (пісні 1, 3, 5, 7, 9, 10, 12, 13), вальс (№№ 2, 4, 8), штаєр (6) і танго
(№ 11). Майже всі пісні циклу звучать в мажорному ладу, що є характерною ознакою
більшості довоєнних батярських пісень. Ліричним центром циклу стала пісня 4
«Панна Францишка», що є драматично-іронічною баладою про нещасливе кохання
львівських Ромео і Джульєтти — дочки різника і бідного фризієра. Жанровий, тем-
повий (жваві польки й розмірені вальси, штаєр, танго), метричні контрасти (чергу-
вання дводольних і тридольних пісень) є головними драматургічними принципами
альбому «Тільку ві Львові» (таблиця 1).
Таблиця 1.
Альбом «Тільку ві Львові» (2002)
з/п
Пісня
Автор
тексту/музики
Жанрова
основа
Тональність
1.
Батяр я си, батяр Автори невідомі Полька F
2.
Тільку ві Львові Е. Шлехтер / Г. Варс Вальс e / E
3.
В стрийськім парку
на фестині
Автори невідомі Полька G
4.
Панна Францішка Автори невідомі Вальс d
5.
Там на балю ветиранів Автори невідомі Полька G
6.
Коли музичка загра штаєра Автори невідомі
Штаєр (6/8)
B
7.
Я хлоп си пускачи Автори невідомі Полька Es
8.
З даля від ґвару Автори невідомі Вальс F
9.
За ругатков на забаву Автори невідомі Полька D
10.
Вже дванайцять б’є мені Автори невідомі Полька E
11.
Личаківське танго Автори невідомі Танго D
12.
Цьотка Бандзюхова Автори невідомі Полька F
13.
Файдулі, фай Автори невідомі Полька D
1
Сабадишина Ю. Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто як пуп
землі // Твоє місто. 2018. 29 березня. URL: http://tvoemisto.tv/exclusive/viktor_morozov_pro_batyariv_garri_
pottera_ta_lviv_yak_pup_zemli_92325.html (дата звернення: 11.11.2020).
2
Там само.
3
Habela J. Kurzowa Z. Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku.
Wyd. 2. Kraków : Polskie Wydaw. Muzyczne, 1997. 339 s.
Памятні дати української музики
122
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
Продовжуючи лінію авторських батярських пісень, що створювались до 1939 року
для кабаре, радіо й кіно, В. Морозов та його творча група пишуть нові, названі музи-
кантами необатярськими. Уперше такі пісні були презентовані в альбомі «Серце
батяра» 2010 року. Авторами поетичних текстів пісень збірки стали Юрій Винничук
та Андрій Панчишин
1
. Серед трьох батярських альбомів «Серце батяра» став своєрід-
ною перехідною ланкою між переспівуванням старих батярських і творенням сучас-
них необатярських пісень. Про цей задум автора йдеться у передмові до альбому:
«Маестро М. щиро переконаний, що ми годні подвигнути достойний чин відродження
батярського “арту”. Поетові П., натомість, високих амбіцій становчо забракло. Йому
б лишень урятувати від забуття те, що ще лишилося в слабнучій пам’яті… А музúки,
яких була більшість, сказали, що будуть грати зараз і тут, а що було, і що буде, мають
глибоко десь. І, певно, їх таки рація»
2
. З огляду таких художніх завдань, результатом
стало максимально близьке відтворення оригінальних батярських пісень як у вербаль-
ній, так і в інструментальній складових; сміливе використання сучасних образів, неоло-
гізмів, музичних засобів популярної музики у творенні необатярських пісень.
Альбом містить 19 пісень, об’єднаних одним тематичним вектором багато-
гранне життя батяра початку XX століття й сучасного необатяра. Частина пісень це
історії окремих, найбільш яскравих персонажів міста Львова, оспіваних міцним батяр-
ським словом («Зеник», «Абрам», «Дорота»). Також тут пісні-замальовки з нелегких
батярських буднів, що часто представлені в жанрі балади («Баль у Бомбаха», «У Бомба-
ха файна гара», «Серце батяра», «Кнайпа зацофана», «По мені не дзвони дзвонять»,
«Файка», «Прошу пані», «Бий гулі», «Останній бублик»). Серед них також і пісні-оди
рідному місту: «То було так давно», «Батярський рай», «Чорна кава» (таблиця 2).
Таблиця 2.
Альбом «Серце батяра» (2010)
з/п
Пісня Автор тексту/музики
Жанрова
основа
Тональність
1. Зеник А. Панчишин / В. Морозов Полька / вальс
d / e
2. Дорота А. Панчишин / В. Морозов Вальс с / d
3. Абрам А. Панчишин / В. Морозов Полька d
4. То було так давно А. Панчишин / В. Морозов Вальс h
5. У Бомбаха файна ґара
Автори невідомі / переклад
Ю. Винничук
Полька D
6. Баль у Бомбаха
Автори невідомі / переклад
Ю. Винничук
Вальс B
7. Батярська любов А. Панчишин / В. Морозов Полька d
8. Серце батяра
Е. Шлехтер / Г. Варс /
переклад Ю. Винничук
Вальс с / С
9. Кнайпа зацофана А. Панчишин / В. Морозов Полька e
1
Білан Б. Батяр Андрій Панчишин: «Своєю творчістю я будую Львів догори ногами» // Час і
події. 2013. 23 травня. URL: https://www.chasipodii.net/article/11713/ (дата звернення: 13.09.2020).
2
З передмови до альбому: Віктор Морозов, Батяр-Бенд Галичина «Серце батяра». Львівські
батарські пісні [компакт-диск]. МО Productions. Україна, 2010.
Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
123
з/п
Пісня Автор тексту/музики
Жанрова
основа
Тональність
10.
По мені не дзвони дзвонят
Автори невідомі / переклад
А. Панчишин
Траурний
марш
a
11.
Батярський рай А. Панчишин / В. Морозов Танго e
12.
Прошу пані! А. Панчишин / В. Морозов Танго G / e
13.
Брами вже замкнули
(Колискова)
Е. Шлехтер / Г. Варс /
переклад А. Панчишин
Блюз A
14.
Файка А. Панчишин / В. Морозов Полька c
15.
Бий ґулі В. Неборак / В. Морозов Полька F / d
16.
Львівське пиво Ю. Винничук / В. Морозов Полька C
17.
Чорна кава Ю. Винничук / В. Морозов Танго cis
18.
Останній бублик А. Панчишин / В. Морозов Полька A
19.
Жарівка А. Панчишин / В. Морозов Полька C
Образно-тематичну сферу альбому умовно можна розподілити на дві групи:
жартівливо-танцювальну й лірико-баладну. Кожна з них має відповідні художні засоби.
Мінорний лад, помірний темп, пісенна мелодика, багатострофна оповідь із філософ-
сько-іронічним висновком властива ліричним баладам, серед яких «Зеник», «Дорота»,
«То було так давно», «Батярська любов», «Батярський рай», «Прошу пані» та інші.
Мажорний лад, швидкі темпи, мелодика з опорою на тони головних тризвуків, чіткі
танцювальні каданси та інструментальні награвання між вокальними строфами влас-
тиві пісням «У Бомбаха файна гара», «Баль у Бомбаха», «Бий гулі», «Львівське пиво»,
«Останній бублик» та інші. Характерною ознакою стає колективний заспів у кадан-
сах строф, які часто мають закріплений за інтонацією повторюваний текст (такі за-
співи звучать у піснях «Абрам», «Дорота», «То було так давно», «У Бомбаха», «Баль
у Бомбаха», «Батярська любов», «Серце батяра», «Кнайпа зацофана» та інших).
На інтонаційному рівні матеріалу перших дев’яти пісень яскраво виражені полі-
етнічні мотиви, що вказують на характерну для початку XX століття етнічну амаль-
гаму населення Львова. Зокрема, виразно проступають звернення до єврейської на-
родної музики у скрипкових і кларнетних соло з використанням гуцульського ладу.
Творці альбому тонко відчули й підкреслили єврейський мелос, який, безумовно,
впливав на вуличну музику Львова й батярські пісні, адже більшість музикантів міста
були єврейського походження. Найбільш яскравими фрагментами альбому з єврей-
ським колоритом є цитата танцю «7/40» у пісні «Абрам», скрипкова партія при згад-
ці про музиканта Мойшка в пісні «Кнайпа зацофана».
Цілісність альбому «Серця батяра» як вокального циклу формується завдяки
принципу контрастності. Окрім сюжетних зіставлень, у цьому ракурсі найбільш оче-
видною є жанрова опора пісень (таблиця 2). З них часто вживаними є полька й вальс,
які частіш за все чергуються між собою, утворюючи пару «жартівливо-веселе лірич-
не». Такий алгоритм простежуємо в перших дев’яти піснях циклу. Проте з десятої пісні
По мені не дзвони дзвонят») відбувається різкий жанрово-драматургічний поворот —
поява траурного маршу, після якого звучать танго, пісня в блюзовому стилі, польки на
сучасну манеру з використанням вербальних неологізмів. Починаючи з пісні 11
«Батярський рай», читаємо: «там батяри п’ют шампана», у пісні 12 «Прошу пані»:
«а такі паньчохи роблят тилько влохи», «Прошу пана! Я пор’єдна дівка, Крем з айвону
Памятні дати української музики
124
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
на фризурі тафт». У пісні16 «Львівське пиво»: «Робить з хлопа супераса», «На Погу-
лянці у Львові колись / Три файних хлопа на пиві зійшлись. / Що з цього вийшло, ли-
шень подивись / Хлопці створили театр “Не журись!”». У пісні 18 «Останній буб-
лик»: «Лапала їх поліція по всій землі Галіції / Та були підлі злодії хитріші від поліції» з
використанням невластивих старим батярським пісням заспівом з німецькими слова-
ми: «Та-ріі, ойра, Маруська, айн, цвай, драй!». У 19 «Жарівка»: «Та що там ціле
місто, / Для неї то дрібниці. / Світити б так від Бродів / До польської границі». Ці фрази
у піснях №№ 11–19 дають чітке посилання до покоління необатяр спадкоємців дав-
ньої львівської субкультури з новими актуальними їм сюжетами та лексикою.
На рівні музичної мови, окрім використання неологізмів та сучасних міжвоєнній
моді музичних жанрів, відбулося багато трансформацій. Так, у 13 «Колисковій»,
окрім осучаснення міжвоєнної пісні через жанр і блюзову стилістику, за вербальною
компонентою пісня стає колисковою дочці, замість колискової для сусідки батярів
Щепка й Тонька, як це було в оригіналі фільму «Wloczegi»
1
(«Волоцюги»). У № 14
«Бий гулі», створеній на текст Віктора Неборака, проводиться чітка паралель до пісні
«Файдулі-фай» із першого батярського альбому «Тільку ві Львові». На це вказує ви-
користання того ж заспіву «файдулі фай, файдулі фай» і жанру польки. Цікаво, що
текст пісні «Файдулі-фай» в альбомній версії В. Морозова складається з фрагментів
кількох старих батярських пісень: «Na ulicy Kupernika» та «U Bombacha fajna wiara».
Самої ж мелодії пісні та заспіву «файдулі, фай» не знайдено у збірниках батярських
пісень до 1939 року. Імовірно, це пов’язано з тим, що мелодія і заспів з’явились у народ-
них версіях пісні значно пізніше (після 1950-х років) і ще не були зафіксовані письмово.
У доступних у мережі Інтернет виконаннях твору В. Морозовим текст має й інші ва-
ріанти продовження, що звучать у характері коломийок-анекдотів.
Як було зазначено, ключовим номером циклу стала пісня 10 «По мені не
дзвони дзвонят». Контрастна за тематикою і музичним викладом, вона стає своєрід-
ним вододілом усього циклу, що підкреслено її розміщенням у його центрі. Траур-
ний марш озвучений хриплим, моторошним голосом під супровід духового оркестру.
Основна тональність пісні ля мінор, що є найнижчим тоном серед тональностей
циклу. Оповідь у тексті звучить від імені небіжчика-батяра, який виголошує свої по-
бажання як його мають поховати й пом’янути. Важливо, що це також переспів старої
батярської пісні. Усі пісні циклу, які звучать до «По мені не дзвони дзвонять»,
утілюють старий батярський світ, що існував до початку Другої світової війни. Це
підкреслено насамперед вербальною складовою: батярський жаргон, характерні міс-
ця і райони Львова, історичний контекст. Жанровою основою пісень №№ 19 є ви-
ключно полька й вальс. Серед перших дев’яти є і п’ять батярських пісень довоєнних
років в українському перекладі Юрія Винничука (№№ 5, 6, 8, 10, 13), нотний текст
яких знаходимо, зокрема, й у збірці Є. Габели та З. Куржової
2
. Смерть, оспівана в де-
сятій пісні «По мені не дзвони дзвонят» постає символом переходу з реального світу
в уявний, у площину світлої пам’яті. Цей музичний знак органічно вписується в об-
разність романтичної естетики. Такий спосіб організації циклу був використаний
і в «Карнавалі» Р. Шумана, де центральна п’єса циклу 9 «Сфінкси» є знаком пере-
ключення від узагальнених образів у потойбічний світ уявних портретів.
1
Польський комедійний фільм «Волоцюги» («Włóczęgi») знято у Львові 1939 року. Режисер
Міхал Вашинський (Michał Waszyński).
2
Habela J. Kurzowa Z. Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku.
Wyd. 2. Kraków : Polskie Wydaw. Muzyczne, 1997. 339 s.
Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
125
Ще один необатярський альбом«Батярский блюз» також записав Віктор
Морозов із гуртом «Батяр-бенд Галичина». У передмові до компакт-диску підкрес-
лено ідею відродження батярської пісні шляхом її сюжетного й жанрово-
інтонаційного переосмислення: «Зеник завше сі вертає, а батярський блюз ніколи сі
не скіньчи»
1
. Альбом, за винятком одного каверу на міжвоєнну батярську пісню
«Львівська ґітара», створений на основі нового авторського матеріалу (таблиця 3).
Таблиця 3.
Альбом «Батярський блюз» (2013)
Пісня Автор тексту / музики
Жанрова
основа
Тональність
1. На пляцу Пруса А. Панчишин / В. Морозов Полька c
2. Остатний батяр А. Панчишин / В. Морозов Танго / полька h
3.
Мандоліна, гітара і
бас
А. Панчишин / В. Морозов Вальс / романс
e
4. Холєра А. Панчишин / В. Морозов Полька h
5. Войтик А. Панчишин / В. Морозов Вальс h
6. На Кульпаркови А. Панчишин / В. Морозов Полька h
7. Мій татуньо А. Панчишин / В. Морозов Полька F/d
8. Пані Франі А. Панчишин / В. Морозов Вальс f
9. Батярський блюз А. Панчишин / В. Морозов Блюз e
10. На цвинтарі А. Панчишин / В. Морозов
Траурний
марш
d
11. Забава А. Панчишин / В. Морозов Танго / полька c
12. Човен А. Панчишин / В. Морозов Танго / романс
h
13. На Краківськім базари А. Панчишин / В. Морозов Полька a
14. Матолок А. Панчишин / В. Морозов Вальс/романс c
15. Марися А. Панчишин / В. Морозов Полька d
16.
На Професорській
Кольонії
А. Панчишин / В. Морозов Полька c
17. Львівська гітара
Е. Шлехтер, український текст
Б. Стельмах / В. Тиховський,
Є. Ландовський
Танго / романс
c/С
18. Батярська коляда А. Панчишин / В. Морозов Коляда Es
Жанрову основу пісень становлять також згадувані вальс (№№ 3, 5, 8, 14),
полька (№№ 1, 4, 6, 7, 13, 15, 16), танго (№№ 2, 11, 12, 17). Проте особливістю альбому є
жанрові міксти як нове осмислення батярських пісень: поєднання ритміки і фактур-
них зворотів вальсу та романсових інтонацій у 3, 14, також мікст танго з поль-
кою №№ 2, 11, танго й романсу в №№ 12, 17. Родзинкою альбому стала «Батярська
коляда», що звучить у багатоголосному вокальному викладі a cappella й виводить
1
З передмови до альбому: Віктор Морозов, Андрій Панчишин. Батярський блюз. Львівські
батарські пісні [компакт-диск]. МО Productions. Україна, 2013.
Памятні дати української музики
126
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
батярські пісні в площину ансамблево-хорової фактури академічного типу. Більшість
пісень циклу написано в мінорному ладі, що підтверджує тенденцію до створення
необатярських пісень у ліричному руслі.
Ще більш яскраво, ніж у попередніх, в альбомі «Батярський блюз» виражена
звукозображальність: імітація звуків швидкої допомоги, звуки трамваю, велика кіль-
кість розмовних вставок і діалогів. Ще більше тут алюзій і запозичень з інших пісень:
зокрема цитата пісні «Трамвай за трамваєм» у першому номері «На пляцу Пруса»,
цитування в 10 траурного маршу Ф. Шопена. Остання, за аналогією до поперед-
нього альбому «Серце батяра», у «Батярському блюзі» розташована в центрі альбому.
Проте тут вона продовжує лінію авторських необатярських пісень, де уже звичні теми,
сюжети вміщені в нові, сучасні контексти. Драматургічною кульмінацією альбому є
номер 17 «Львівська гітара» єдина пісня, у якій знову перетинаються батяри
й необатяри. Куплети однієї з останніх батярських пісень (1939; музика Е. Шлехтера,
текст В. Тиховського, Є. Ландовського) звучать як лірична присвята-освідчення
в любові до Львова під неспішний гітарний супровід. Приспів жвавий, у мажорному
ладі, зі змінним метром, танцювальними заспівами «ой, діраді, ра…», що стає різким
переключенням у танцювальний світ безупинного свята. Сама композиція пісні під-
креслює загальну природу батярських пісень, вдало збережену й авторами необатяр-
ських пісень: поєднання веселого, трагічного, комічного, ліричного в їх нерозділь-
ному зв’язку, як колись у батярських піснях, так і тепер. Символічно, що після
«Львівської гітари» звучить саме «Батярська коляда», у якій автори поглиблюють
парадоксальність феномену нових батярських пісень завдяки поєднанню з релігій-
ним сюжетом. Контрасти циклу на рівні жанру, темпу, ладово-гармонічного плану,
розширення художньо-музичного інструментарію формують колористичну драматур-
гію необатярського альбому «Батярський блюз».
Висновки. Детальний розгляд трьох альбомів переконує, що кожен із них
розкриває себе як крупний жанр, структура якого вибудовує розгорнуту музичну
драматургію. У багатьох аспектах вона перегукується з принципами циклізації ака-
демічних жанрів, зокрема вокального циклу і програмної сюїти. Основою драматур-
гічного розвитку в альбомах є метод контрасту на рівні образно-тематичної, жанро-
вої, темпово-метричної організації. Окрім цього, усі три альбоми утворюють одну
лінію трансформації батярських пісень: від максимально наближеного до автентич-
ного звучання міжвоєнних пісень і до сучасних авторських, необатярських, створе-
них на основі новочасних жанрів.
Нові сюжети і теми вербального тексту необатярських пісень безпосередньо
апелюють до оригінальних періоду перших львівських батяр на початку XX століття.
Так, у центрі уваги знову стали любовні пригоди батяр, боротьба за авторитет і повагу
серед представників субкультури, любов до рідного міста, прославлення безстраш-
ності, вільнолюбного безжурного життя, не обтяженого законами, страхом; при цьо-
му герої мають батярський кодекс честі й моралі; їм властиве реалістичне, часто іро-
нічне ставлення до згадуваних подій. У необатярських піснях зберігаються характер-
на локальна говірка, що включає комбінування лексики різних мовних систем.
Застосування лексичних перекручувань, нецензурної лексики набуває нового втілення
завдяки сучасним неологізмам, запозиченням. Виконують пісні, як і раніше, виключно
чоловіки, а головною жанровою канвою залишається танець — полька, вальс, танго,
штаєр та інші. Тобто, у необатярських піснях зберігаються всі основні параметри
оригінальних батярських пісень, хоча виконують їх не представники субкультури, а
культурна еліта сучасного міста. Органічно втілюється й феномен подвійної природи
Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
127
батярської пісні, що виражений через поєднання анонімних і авторських пісень до-
воєнного часу та необатярських, створених авторами альбому. Головним стремлін-
ням авторів, як зазначають вони самі в різних інтерв’ю, стало творити музику без
політики, без соціальних проблем — тло міста і батярська пристрасть.
Завдяки творчій діяльності В. Морозова і «Батяр-бенду» у масовій свідомості
сучасних львів’ян поняття «батярського фольклору» асоціюється саме з ними, що
підтверджується численними публікаціями. Їхня музика стала поштовхом до відро-
дження моди на батярство. Батярські й необатярські пісні почали виконувати й інші
естрадні гурти: «Брати Гадюкіни», «Роялькіт», локальні львівські розважально-
музичні гурти «Шклівські батяри», «Підгаєцькі батяри» та інші. Необатяри на чолі з
В. Морозовим в альбомах «Тільку ві Львові», «Серце батяра» та «Батярський блюз»
свідомо апелюють до батярських пісень, маючи за мету дати нове життя батярському
пісенному жанру в контексті сучасних музичних тенденцій, урятувати унікальний
феномен від забуття, переосмислити в контексті реалій сучасності. Завдяки концеп-
туальному підходу до створення цих альбомів, авторам вдалось не тільки органічно
продовжити музичні традиції батярства, а й надати їм нового життя на новому, ще
більш яскравому художньому рівні.
С
ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Білан Б. Батяр Андрій Панчишин: «Своєю творчістю я будую Львів догори ногами»
// Час і події. 2013. 23 травня. URL: https://www.chasipodii.net/article/11713/ (дата звернення:
13.09.2020).
2. Винничук Ю. З дурної голови // Телевізійна служба новин ТСН. 2014. 30 жовтня.
URL: http://tsn.ua/analitika/z-durnoyi-golovi-389006.html (дата звернення: 02.11.2020).
3. Винничук Ю. Субкультура львівських батярів аписала Лілія Кузік) // Zaxid.net.
30 листопада. URL: http://zaxid.net/news/showNews.do?subkultura_lvivskih_batyariv&objectId=
1117312 (дата звернення: 12.12.2020).
4. Козицький А. М. Батяри // Енциклопедія Львова : у 4 т. Т. 1 : А–Ґ / за ред.
А. М. Козицького та І. З. Підкови. Львів : Літопис, 2007. С. 190–192.
5. Космолінська Н., Охріменко Ю. Homo leopolensi esse // Ї : незалежний культуроло-
гічний часопис. 2004. 36. URL: http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/kosmolinska.htm (дата звер-
нення: 06.10.2020).
6. Морозов Віктор фіційний сайт). URL: http://www.victormorozov.com/ukr/frame.html
(дата звернення: 04.12.2020).
7. Сабадишина Ю. Тілько ві Львові. Віктор Морозов про батярів, Гаррі Поттера та місто
як пуп землі // Твоє місто. 2018. 29 березня. URL: http://tvoemisto.tv/exclusive/viktor_morozov_
pro_batyariv_garri_pottera_ta_lviv_yak_pup_zemli_92325.html (дата звернення: 11.11.2020).
8. Харчишин О. М. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова: трансформа-
ційні процеси, міжкультурні пограниччя : монографія / Ін-т народознавства Нац. акад. наук
України; передм. С. П. Павлюка, Р. Ф. Кирчіва. Львів : Простір-М, 2011. 368 с.
9. Habela J. Kurzowa Z. Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do
1939 roku. Wyd. 2. Kraków : Polskie Wydaw. Muzyczne, 1997. 339 s.
10. Jakubowska U. Mit lwowskiego batiara. Warszawa : Instytut Badan Literackich, 1998.
351 s.
11. Szolginia W. Batiar i jego bałak // Lwów i jego mieszkańcy. Wydanie specjalne tygodnika
Przekrój. 1991. URL: http://www.lwow.home.pl/przekroj/batiary.html (data dostępu 20.10.2020).
Памятні дати української музики
128
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
R
EFERENCES
1. Bilan, B. (2013). Batyar Andriy Panchyshyn: “With my work I build Lviv upside down”
[Batyar Andrij Panchyshyn: «Svoyeyu tvorchistyu ya buduyu Lviv dogory nogamy»]. In: Time and
events [Chas i podii]. May 23. Available at: http://zik.ua/ua/analytics/2013/05/14/408369 (accessed:
13
th
September 2020) [in Ukrainian].
2. Vynnychuk, Y. (2014). From a stupid head [Z durnoyi golovy]. Television news service
[Televiziina sluzhba novyn TSN]. October 30. Available at: http://tsn.ua/analitika/z-durnoyi-golovi-
389006.html (accessed: 2
nd
November 2020) [in Ukrainian].
3. Vynnychuk, Y. (2010). Subculture of Lviv’s Batyars (Recorded by Lilia Kuzik) [Subkultura
lvivskych batyariv]. Zaxid.net. November 30 Availiable at: http://zaxid.net/news/showNews.do?
subkultura_lvivskih_batyariv&objectId=1117312 (accessed: 12
th
December 2020) [in Ukrainian].
4. Kozytsky, A. (2007). Batiary. In: Encyclopedia of Lviv [Entsyklopediia Lvova], 4 t. T. 1:
A–G. Lviv: Litopys, pp. 190–192 [in Ukrainian].
5. Kosmolinska, N. and Ochrimenko, Y. (2004). Homo leopolensi esse. In: Yi [Yi], Independent
culturological journal. No. 36. Available at: http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/kosmolinska.htm
(accessed: 6
th
October 2020) [in Ukrainian].
6. Morozov Victor (official site). Available at: http://www.victormorozov.com/ukr/frame.html
(accessed: 4
th
December 2020) [in Ukrainian and English].
7. Sabadyshyna, Y. (2018). Only in Lviv. Victor Morozov about the Batyars, Harry Potter
and the city as the navel of the earth [Tilko vi Lvovi. Viktor Morozov pro batyariv, Garri Pottera ta
misto yak pup zemli]. In: Your city [Tvoye misto]. Available at:
http://tvoemisto.tv/exclusive/viktor_morozov_pro_batyariv_garri_pottera_ta_lviv_yak_pup_zemli_
92325.html (accessed: 11
th
November 2020) [in Ukrainian].
8. Kharchyshyna, O. (2011). Ukrainian song folklore in the ethnoculture of Lviv: transfor-
mation processes, intercultural borders [Ukrayinskyj pisennyj folklor v etnokulturi Lvova: trans-
formacijni procesy, mizhkulturni pogranychchya], monograph, foreword by S. Pavliuk, R. Kirchiv.
Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Lviv: Prostir-M, 368 s.
[in Ukrainian].
9. Habela, J. and Kurzowa, Z. (1997). Lviv’s street, cabaret and occasional songs until 1939
[Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku], ed. 2. Krakow: Polskie
Wydaw. Muzyczne, 339 s. [in Polish].
10. Jakubowska, U. (1998). Mit lwowskiego batiara. Warszawa : Instytut Badan Literackich,
351 s. [in Polish].
11. Szolginia, W. (1991). Batiar and his speech [Batiar i jego bałak]. In: Lviv and its inhabitants.
A special issue of the Przekrój weekly [Lwów i jego mieszkańcy. Wydanie specjalne tygodnika
Przekrój]. Available at: http://www.lwow.home.pl/przekroj/batiary.html (accessed: 20
th
October
2020) [in Polish].
О
ЛИЙНЫК
И. И.
Олийнык Иванна Ивановна аспирант кафедры истории мировой музыки Нацио-
нальной музыкальной академии Украины имени П. И. Чайковского (Киев, Украина).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6275-1593
olivanocka@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231211
Memorable dates of Ukrainian music
ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130
129
Б
АТЯРСКИЕ ПЕСНИ В ТВОРЧЕСТВЕ
В
ИКТОРА
М
ОРОЗОВА
Актуальность исследования. Как социальное явление с собственным жаргоном
и культурными традициями, субкультура батяров уже стала предметом многих научных тру-
дов польских и украинских исследователей. В частности, этот вопрос стал центральным
в работах У. Якубовской, А. Козицкого, О. Харчишиной, Ю. Винничука, Н. Космолинской
В. Шолгини. Батярские песни как пласт городской музыки Львова получили новую жизнь
благодаря творчеству В. Морозова, реализовавшись в издании одного альбома батярских
и двух альбомов необатярских песен. Последняя группа песен и её жанрово-интонационные
параметры ещё не были в центре внимания авторов музыковедческих исследований и откры-
вают новые перспективы в изучении генетических связей городской музыки и популярной
современной музыки Украины.
Цель статьи проанализировать жанрово-интонационные особенности необатяр-
ских песен в альбомах Виктора Морозова, выявить принципы циклизации альбомов, иссле-
довать генетические связи между батярскими и необатярскими песнями.
Результаты и выводы исследования. При детальном рассмотрении каждый из трёх
альбомов «Только во Львове» («Тільку ві Львові»), «Сердце батяра» Серце батяра») и
«Батярский блюз» Батярський блюз») содержит признаки вокально-циклического жанра
с развёрнутой музыкальной драматургией. Во многих аспектах она перекликается с принци-
пами циклизации академических жанров, в частности, вокального цикла и программной сюи-
ты. Основой драматургического развития альбомов стал метод контраста на уровне образно-
тематической, жанровой, темпо-метрической организации. Кроме этого, все три альбома
фактически образуют одну линию трансформации батярских песен от максимально прибли-
женного к аутентичному звучанию песен периода 20–30-х годов XX столетия, и до новых
авторских необатярских песен, созданных на основе современных жанров.
Новые сюжеты и темы вербального текста необатярских песен также прямо апеллируют
к оригинальным периода первых львовских батяр в начале ХХ века. Так, в центре внимания
снова стали любовные приключения батяр, борьба за авторитет и уважение среди представите-
лей субкультуры, любовь к родному городу, прославление бесстрашия, жизни, не обременённой
законами, страхом; реалистичное, часто ироническое отношение к упомянутым в песне событи-
ям. В необатярских песнях сохраняются характерный локальный говор, включающий комбини-
рование лексики различных языковых систем. Применение лексических искажений, нецензур-
ной лексики приобретает новое воплощение через современные неологизмы, заимствования.
Исполняются песни по-прежнему исключительно мужчинами, а главной жанровой канвой
остаются танцы, среди которых полька, вальс, танго, штаер и другие. Органично воплощается
и феномен двойной природы батярских песен, где фольклорное и авторское находят выражение
через сочетание анонимных и авторских песен довоенного времени и созданных авторами
альбомов необатярскими песнями. Необатяры во главе с В. Морозовым в альбомах «Только
во Львове», «Сердце батяра» и «Батярский блюз» сознательно апеллируют к пласту батяр-
ских песен, ставя цель дать новую жизнь батярскому песенному жанру в контексте совре-
менных музыкальных тенденций, спасти уникальный феномен от забвения, переосмыслить в
контексте реалий современности. Благодаря концептуальному подходу к созданию упомяну-
тых альбомов, авторам удалось не только органично продолжить музыкальные традиции
батярства, но и придать им новую жизнь на новом, ещё более ярком художественном уровне.
Ключевые слова: творчество Виктора Морозова, батярские песни, городская музыка
Львова, необатярство, драматургия музыкального альбома.
Памятні дати української музики
130
ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130
I
VANNA
O
LIINYK
Oliinyk, Ivanna postgraduate student at the Department of World music at the Tchaikovsky
National music academy of Ukraine (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6275-1593
olivanocka@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231211
B
ATYAR
S
ONGS IN
V
IKTOR
M
OROZOV
S
C
REATIVITY
Relevance of the study. The batyar subculture has already become the subject of many scien-
tific works of Polish and Ukrainian researchers as a social phenomenon with its own jargon and cultural
traditions. In particular, this issue has become central in the works of U. Jakubowska, A. Kozytsky,
O. Kharchyshyn, Y. Vynnychuk, N. Kosmolinska, W. Szolginia and others. Batyar songs as a layer
of Lviv city music got a new life thanks to the creativity of V. Morozov, realized in the publication
of three albums with neobatyar songs. This group of songs and its genre and intonation parameters have
not yet been at the center of musicological research and open up new perspectives for learning
of genetic links between urban music and popular contemporary music in Ukraine.
The purpose of the study is to analyze the genre and intonation features of Viktor Moro-
zov’s albums, the principles of their cyclization, to explore the genetic links between batyar and
neobatyar songs.
Results and conclusions. Each of the three albums “Only in Lviv” (“Tilku vi Lvovi”), “Heart
of the batyar” (“Serdtse batiara”) and “Batyarsky blues” (“Batiarskyi bliuz”) reveals itself as a large
genre, which structure builds an expanded musical dramaturgy. In many aspects, it is connected
with principles of the cyclization of academic genres, in particular, the vocal cycle and the program
suite. The basis of the dramaturgy development of the albums was the method of contrast at
the level of thematic, genre, tempo-metric organization. In addition, all three albums actually
formed the one line of transformation of batiar songs from the authentic sound of songs from
the period of the 20–30
s
of the twentieth century, and to new author’s neobatyar songs, there
were created on the basis of modern genres.
New plots and themes of the verbal text of neobatyar songs also directly appeal to the original
period of the first Lviv batyars at the beginning of the 20
th
century. The love adventures of the batyars,
the struggle for authority and respect among the representatives of the subculture, the love for the native
city, the glorification of fearlessness, life with not burdened by laws and fear became the main topics
in neobatyar songs too. A characteristic local dialect is preserved, including a combination of vocabu-
lary of various language systems; the use of lexical distortions, obscene vocabulary takes on a new
embodiment through modern neologisms, borrowings. Songs are still performed exclusively by men,
and the main genre outline is dance, including polkas, waltzes, tango, staer and others. The phe-
nomenon of the double nature of batiar songs is organically embodied, where folklore and author’s
songs are expressed through a combination of anonymous and original songs of the prewar period
and neobatyar songs created by the authors of the albums. The nebatyars headed by V. Morozov in
the albums “Only in Lviv”, “Heart of the batyar” and “Batyar blues” deliberately appeal to the layer
of batyar songs, aiming to give new life to the old batyar song genre in the context of modern musi-
cal trends, to save the unique phenomenon from oblivion, rethink them in the context of the realities
of our time. Thanks to the conceptual approach to the creation of the aforementioned albums,
the authors managed not only to organically continue the musical traditions of batyar songs, but
also to give them new life at a fresh, even brighter artistic level.
Keywords: music of Victor Morozov, batyar songs, Lviv urban music, neobatyarstvo, music
album’s dramaturgy.