Memorable dates of Ukrainian music

ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130

119

УДК 784.7:78.071.1/.2(477)Морозов

DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.130.231211

О

ЛІЙНИК

І. І.

Олійник Іванна Іванівна — аспірантка кафедри історії світової музики Національної

музичної академії України імені П. І. Чайковського (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6275-1593

olivanocka@gmail.com

Львова, що побутував у період другої половини ХІХ — першої XX століття. Три альбоми

Віктора Морозова — «Тільку ві Львові», «Серце батяра» та «Батярський блюз» становлять одну

лінію трансформації батярських пісень: від максимально наближеного до автентичного зву-

чання міжвоєнних батярських, і аж до нових авторських — необатярських пісень. Кожен із

досліджуваних альбомів виявляє себе як крупний жанр, структура якого має розгорнуту му-

зичну драматургію. Важливу роль у її творенні відіграє жанрово-інтонаційна характеристика

пісень. З них найбільш уживаними є полька і вальс, які частіш за все чергуються між собою,

утворюючи пару «жартівливо-веселе й ліричне». На рівні ладової організації старі батярські

пісні звучать переважно в мажорних тональностях з яскраво вираженою танцювальністю

в мелодії, а необатярські — у мінорних, з опорою на романсовість у мелодичній лінії. Особли-

необатярство, драматургія музичного альбому.

Постановка проблеми. Батярство — популярна й обговорювана тема; явище,

яке набуло поширення в міжвоєнні роки і стало справжнім брендом міста Львова.

Батярські пісні є інтонаційною базою творчості сучасних академічних композиторів,

що підтверджує їх глибокий потенціал. Окрім цього, вони отримали нове життя завдяки

творчості В. Морозова, який видав альбом батярських і два альбоми необатярських

пісень. Цей музичний пласт і його жанрово-інтонаційні параметри ще не були в центрі

уваги авторів музикознавчих досліджень, що визначає актуальність теми статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як явище соціальне, яке має

власний жаргон і культурні традиції, субкультура батярства уже стала предметом бага-

Пам’ятні дати української музики

120

ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130

(Urszula Jakubowska), Андрія Козицького

, Ольги Харчишиної

,

Наталії Космолінської

необатярських пісень, зокрема в ракурсі їх жанрово-інтонаційної характеристики,

драматургії альбомів здійснюється вперше.

Мета статті — охарактеризувати творчий внесок Віктора Морозова у популя-

ризацію батярських пісень, на основі аналізу виявити їх жанрово-інтонаційні особ-

ливості, принципи їх циклізації в альбомах автора, розкрити генетичні зв’язки між

батярськими та необатярськими піснями.

Виклад основного матеріалу. За радянської влади, після Другої світової

війни культурно-мистецьке життя на галицьких землях, що увійшли до складу Укра-

їнської Радянської Соціалістичної Республіки, зазнало значної деформації. Зокрема,

якого стали Віктор Морозов, Андрій Панчишин, Юрій Винничук, Тарас Чубай, Остап

Федоришин. Продовжуючи традиції театру-ревії «Веселий Львів», що діяв протягом

1941–1944 років, автори залучали до вистав пісні українських січових стрільців і воя-

ків УПА, старі батярські та нові, так звані, «необатярські» пісні. Театр «Не журись»

у зазначеному зірковому складі існував лише три роки, проте учасники продовжили

популяризацію його традицій уже у власній творчості. Серед них музичним амбаса-

дором став Віктор Морозов — автор альбомів, що відродили забутий пласт батяр-

ських пісень.

В. Морозов — композитор-пісняр, бард, перекладач, і, мабуть, найпопулярні-

ший необатяр сучасності. Як перекладач, він набув особливого визнання завдяки

«Дивувався, чому ніхто не записує ті пісні. Були хіба полонізовані версії. Вирішив,

Memorable dates of Ukrainian music

ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130

121

що треба за це взятися самому»

. В альбомі «Тільку ві Львові» В. Морозов узяв за

мету відтворити максимально автентичне звучання старих пісень: «Хотів, щоб то не

виглядало відшліфованим, а ніби десь у кнайпі ті пісні граємо»

. Вербальну компо-

ненту репертуару українізували Б. Стельмах та Ю. Винничук.

Основою альбому стали старі батярські пісні, створені до початку Другої світової

війни. Мелодії і тексти 14-ти пісень (окрім останньої «Файдулі фай») у їх оригінальному

вигляді містяться в найбільш повній збірці львівських міських пісень «Lwowskie

piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku» Єжи Габели (Jerzy Habela)

та Зофії Куржової

(Zofia Kurzowa). Тематичний вектор, що є спільним для всіх пі-

«Панна Францишка», що є драматично-іронічною баладою про нещасливе кохання

львівських Ромео і Джульєтти — дочки різника і бідного фризієра. Жанровий, тем-

повий (жваві польки й розмірені вальси, штаєр, танго), метричні контрасти (чергу-

вання дводольних і тридольних пісень) є головними драматургічними принципами

альбому «Тільку ві Львові» (таблиця 1).

Таблиця 1.

Альбом «Тільку ві Львові» (2002)

№

з/п

2.

Тільку ві Львові Е. Шлехтер / Г. Варс Вальс e / E

3.

В стрийськім парку

на фестині

Автори невідомі Полька G

4.

Панна Францішка Автори невідомі Вальс d

5.

Там на балю ветиранів Автори невідомі Полька G

8.

З даля від ґвару Автори невідомі Вальс F

9.

За ругатков на забаву Автори невідомі Полька D

10.

Вже дванайцять б’є мені Автори невідомі Полька E

11.

12.

Пам’ятні дати української музики

122

ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130

Продовжуючи лінію авторських батярських пісень, що створювались до 1939 року

для кабаре, радіо й кіно, В. Морозов та його творча група пишуть нові, названі музи-

них необатярських пісень. Про цей задум автора йдеться у передмові до альбому:

ха файна гара», «Серце батяра», «Кнайпа зацофана», «По мені не дзвони дзвонять»,

рідному місту: «То було так давно», «Батярський рай», «Чорна кава» (таблиця 2).

Memorable dates of Ukrainian music

ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130

123

19.

Жарівка А. Панчишин / В. Морозов Полька C

сько-іронічним висновком властива ліричним баладам, серед яких «Зеник», «Дорота»,

«То було так давно», «Батярська любов», «Батярський рай», «Прошу пані» та інші.

Мажорний лад, швидкі темпи, мелодика з опорою на тони головних тризвуків, чіткі

танцювальні каданси та інструментальні награвання між вокальними строфами влас-

тиві пісням «У Бомбаха файна гара», «Баль у Бомбаха», «Бий гулі», «Львівське пиво»,

«Останній бублик» та інші. Характерною ознакою стає колективний заспів у кадан-

сах строф, які часто мають закріплений за інтонацією повторюваний текст (такі за-

співи звучать у піснях «Абрам», «Дорота», «То було так давно», «У Бомбаха», «Баль

у Бомбаха», «Батярська любов», «Серце батяра», «Кнайпа зацофана» та інших).

На інтонаційному рівні матеріалу перших дев’яти пісень яскраво виражені полі-

етнічні мотиви, що вказують на характерну для початку XX століття етнічну амаль-

принципу контрастності. Окрім сюжетних зіставлень, у цьому ракурсі найбільш оче-

видною є жанрова опора пісень (таблиця 2). З них часто вживаними є полька й вальс,

які частіш за все чергуються між собою, утворюючи пару «жартівливо-веселе — лірич-

не». Такий алгоритм простежуємо в перших дев’яти піснях циклу. Проте з десятої пісні

(«По мені не дзвони дзвонят») відбувається різкий жанрово-драматургічний поворот —

поява траурного маршу, після якого звучать танго, пісня в блюзовому стилі, польки на

сучасну манеру з використанням вербальних неологізмів. Починаючи з пісні № 11

«Батярський рай», читаємо: «там батяри п’ют шампана», у пісні № 12 «Прошу пані»:

«а такі паньчохи роблят тилько влохи», «Прошу пана! Я пор’єдна дівка, Крем з айвону

Пам’ятні дати української музики

124

ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130

на фризурі тафт». У пісні № 16 «Львівське пиво»: «Робить з хлопа супераса», «На Погу-

лянці у Львові колись / Три файних хлопа на пиві зійшлись. / Що з цього вийшло, ли-

шень подивись — / Хлопці створили театр “Не журись!”». У пісні № 18 «Останній буб-

лик»: «Лапала їх поліція по всій землі Галіції / Та були підлі злодії хитріші від поліції» з

використанням невластивих старим батярським пісням заспівом з німецькими слова-

ми: «Та-рі-ді, ойра, Маруська, айн, цвай, драй!». У № 19 «Жарівка»: «Та що там ціле

місто, / Для неї то дрібниці. / Світити б так від Бродів / До польської границі». Ці фрази

у піснях №№ 11–19 дають чітке посилання до покоління необатяр — спадкоємців дав-

ньої львівської субкультури з новими актуальними їм сюжетами та лексикою.

На рівні музичної мови, окрім використання неологізмів та сучасних міжвоєнній

користання того ж заспіву «файдулі фай, файдулі фай» і жанру польки. Цікаво, що

текст пісні «Файдулі-фай» в альбомній версії В. Морозова складається з фрагментів

кількох старих батярських пісень: «Na ulicy Kupernika» та «U Bombacha fajna wiara».

Самої ж мелодії пісні та заспіву «файдулі, фай» не знайдено у збірниках батярських

пісень до 1939 року. Імовірно, це пов’язано з тим, що мелодія і заспів з’явились у народ-

них версіях пісні значно пізніше (після 1950-х років) і ще не були зафіксовані письмово.

У доступних у мережі Інтернет виконаннях твору В. Морозовим текст має й інші ва-

ріанти продовження, що звучать у характері коломийок-анекдотів.

Як було зазначено, ключовим номером циклу стала пісня № 10 «По мені не

дзвони дзвонят». Контрастна за тематикою і музичним викладом, вона стає своєрід-

підкреслено насамперед вербальною складовою: батярський жаргон, характерні міс-

ця і райони Львова, історичний контекст. Жанровою основою пісень №№ 1–9 є ви-

ключно полька й вальс. Серед перших дев’яти є і п’ять батярських пісень довоєнних

років в українському перекладі Юрія Винничука (№№ 5, 6, 8, 10, 13), нотний текст

яких знаходимо, зокрема, й у збірці Є. Габели та З. Куржової

сятій пісні «По мені не дзвони дзвонят» постає символом переходу з реального світу

в уявний, у площину світлої пам’яті. Цей музичний знак органічно вписується в об-

разність романтичної естетики. Такий спосіб організації циклу був використаний

і в «Карнавалі» Р. Шумана, де центральна п’єса циклу № 9 «Сфінкси» є знаком пере-

Memorable dates of Ukrainian music

ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130

125

«Львівська ґітара», створений на основі нового авторського матеріалу (таблиця 3).

Таблиця 3.

Альбом «Батярський блюз» (2013)

1. На пляцу Пруса А. Панчишин / В. Морозов Полька c

2. Остатний батяр А. Панчишин / В. Морозов Танго / полька h

5. Войтик А. Панчишин / В. Морозов Вальс h

6. На Кульпаркови А. Панчишин / В. Морозов Полька h

7. Мій татуньо А. Панчишин / В. Морозов Полька F/d

8. Пані Франі А. Панчишин / В. Морозов Вальс f

9. Батярський блюз А. Панчишин / В. Морозов Блюз e

10. На цвинтарі А. Панчишин / В. Морозов

Траурний

марш

d

11. Забава А. Панчишин / В. Морозов Танго / полька c

12. Човен А. Панчишин / В. Морозов Танго / романс

h

На Професорській

Кольонії

17. Львівська гітара

Е. Шлехтер, український текст

Б. Стельмах / В. Тиховський,

Є. Ландовський

18. Батярська коляда А. Панчишин / В. Морозов Коляда Es

Жанрову основу пісень становлять також згадувані вальс (№№ 3, 5, 8, 14),

Пам’ятні дати української музики

126

ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2021. Вип. 130

кість розмовних вставок і діалогів. Ще більше тут алюзій і запозичень з інших пісень:

зокрема цитата пісні «Трамвай за трамваєм» у першому номері «На пляцу Пруса»,

цитування в № 10 траурного маршу Ф. Шопена. Остання, за аналогією до поперед-

нього альбому «Серце батяра», у «Батярському блюзі» розташована в центрі альбому.

Проте тут вона продовжує лінію авторських необатярських пісень, де уже звичні теми,

сюжети вміщені в нові, сучасні контексти. Драматургічною кульмінацією альбому є

номер № 17 «Львівська гітара» — єдина пісня, у якій знову перетинаються батяри

й необатяри. Куплети однієї з останніх батярських пісень (1939; музика Е. Шлехтера,

текст В. Тиховського, Є. Ландовського) звучать як лірична присвята-освідчення

в любові до Львова під неспішний гітарний супровід. Приспів — жвавий, у мажорному

ладі, зі змінним метром, танцювальними заспівами «ой, діраді, ра…», що стає різким

ним сюжетом. Контрасти циклу на рівні жанру, темпу, ладово-гармонічного плану,

розширення художньо-музичного інструментарію формують колористичну драматур-

гію необатярського альбому «Батярський блюз».

Висновки. Детальний розгляд трьох альбомів переконує, що кожен із них

розкриває себе як крупний жанр, структура якого вибудовує розгорнуту музичну

драматургію. У багатьох аспектах вона перегукується з принципами циклізації ака-

демічних жанрів, зокрема вокального циклу і програмної сюїти. Основою драматур-

гічного розвитку в альбомах є метод контрасту на рівні образно-тематичної, жанро-

вої, темпово-метричної організації. Окрім цього, усі три альбоми утворюють одну

лінію трансформації батярських пісень: від максимально наближеного до автентич-

Так, у центрі уваги знову стали любовні пригоди батяр, боротьба за авторитет і повагу

нічне ставлення до згадуваних подій. У необатярських піснях зберігаються характер-

на локальна говірка, що включає комбінування лексики різних мовних систем.

Застосування лексичних перекручувань, нецензурної лексики набуває нового втілення

завдяки сучасним неологізмам, запозиченням. Виконують пісні, як і раніше, виключно

чоловіки, а головною жанровою канвою залишається танець — полька, вальс, танго,

штаєр та інші. Тобто, у необатярських піснях зберігаються всі основні параметри

оригінальних батярських пісень, хоча виконують їх не представники субкультури, а

культурна еліта сучасного міста. Органічно втілюється й феномен подвійної природи

Memorable dates of Ukrainian music

ISSN 2522-4204 (online) Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. 2021. Issue 130

127

сучасних львів’ян поняття «батярського фольклору» асоціюється саме з ними, що

підтверджується численними публікаціями. Їхня музика стала поштовхом до відро-

дження моди на батярство. Батярські й необатярські пісні почали виконувати й інші

естрадні гурти: «Брати Гадюкіни», «Роялькіт», локальні львівські розважально-

музичні гурти «Шклівські батяри», «Підгаєцькі батяри» та інші. Необатяри на чолі з

1117312 (дата звернення: 12.12.2020).