"ВЕЧІРНІЙ КИЇВ"
(№168, 12 листопада 2003 року)Світова новинка чудово звучить українською
Перша в Європі, та й у всьому світі презентація перекладу п’ятої книжки Джоан Ролінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса» відбулася саме в столиці України. Ми випередили всіх! І зробило це видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Ось графік презентацій у Європі: Україна – 6 листопада цього року, Німеччина – 7 листопада, Голландія – 22 листопада, Франція – 3 грудня, Хорватія – у грудні, Чехія – у січні 2004 року, Росія – 7 лютого...
Аби збагнути подію в усій повноті, ще така довідка. Першу книжку про Гаррі Поттера в перекладі українською видавництво «вуйка Йвана» презентувало у ніч із 13 на 14 квітня 2002 року. Це було грандіозне шоу – для дітей віком від 2 до 102 років. Але! На той час більшість країн Європи вже готували до друку або й видрукували четверту книжку про юного доброго чарівника. Як же наздогнати українцям усіх, що їх були випередили? Це – справа престижу української мови, зрештою. І що ви думаєте? Коли дуже захотіти...
Отож, півтора роки ударної праці перекладача Віктора Морозова і всього видавництва, залагодження різних формальностей, пов’язаних із авторським правом – і... Після того, коли загальний наклад усіх чотирьох томів «Гаррі Поттера» в перекладі українською досяг цифри 140000, не варто було розхолоджуватися. Сама британка (точніше, шотландка) Джоан Ролінг щойно тільки 21 червня 2003 року випустила п’ятий том. І видавці світу розпочали забіг: хто швидше? Між іншим, після презентації «ГП»-5 у Великій Британії того ж дня літаком було передано книгу-оригінал до Києва. І закипіла робота...
Нам, українцям, важливо було випередити наших одвічних суперників – росіян. І «А-БА-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» таки влаштувала презентацію на три місяці раніше за наших північних сусідів. Тут не просто гонор: важливо те, що відтак на українському боці тисячі читачів, які раніше читали «Гаррі Поттера» російською мовою. Це – нагадування нашим дітям, що світові новинки чудово звучать українською. Мало того: два великі російські видавництва Росії, зокрема «Азбука» (Санкт-Петербург), закуповують чималий тираж українського «Поттера», щоб продавати його!
І ще деталь. У всьому світі книги про Гаррі Поттера виходять переважно під американськими обкладинками: так у поляків, чехів, росіян. А Україна, так само як Франція, Німеччина та Італія, зуміла вибороти право по-своєму оформити обличчя книжки. Назву ім’я унікального художника – Владислав Єрко. Це саме той митець, який створив «Снігову Королеву», а остання його робота у згаданому видавництві – англійські казки. Це щось неймовірне.
Отож, презентація. Це конкурс двійників Гаррі Поттера серед дітей та дорослих. Найцікавіше, що серед школярів справжнім українським Гаррі Поттером-5 виявилася... Марина Грачова. А серед дорослих – народний депутат Ігор Осташ! Отакої! Але що було – те було. Сама бачила і чула.
Родзинка презентації – виконання своєрідного абабагаламагівсько-гарріпоттерівського тріо у складі Віктора Морозова, Владислава Єрка та Івана Малковича. Ось що я встигла записати з приспіву, який підхоплювала публіка:
...і дідо
Галамага,
і баба
Галамага,
Читайте, любі
діточки,
не всяку там
дурню –
А Гарика, а
Поттера,
і
всю його рідню.
Під тамбурин Єрка, гітару Морозова та скрипочку Малковича – це було щось!
Цього разу конкурсу, хто краще й довше вимовлятиме, не збившись, «Чи ти читав Тичину», не було. І ось розпочався продаж 5-ї книги, яка, між іншим, добряче пухкенька: аж 816 сторінок. Що тут зчинилося! А потім публіка не могла протовпитися за автографами і до Віктора Морозова, і до Івана Малковича. Добре гасло: «Не будь маґлом. Підтримуй українське! Воно класне!».
До речі, «ВК» отримав ексклюзивне право надрукувати віршовані рядки юного шанувальника (не кажу «Поттеромана») Гаррі Поттера, що бореться зі злом, – учня середньої школи № 22 ім. І.Франка Дмитра БІЛИКА:
Гаррі Поттер в Україні
Гаррі Поттеру
був рік,
А на нього вже
напав
Могутній
чорний чарівник.
Звали цього
чарівника
Лордом
Волдемортом,
Але назвати це
ім’я міг
лиш юний
Поттер.
Не знаю, чи
народився
вже той
Андрій чи
Данило,
Що зніме чари
злі
З
моєї любої Вкраїни.
Хіба не актуально, шановні?
Людмила ТАРАН