Хто такі львівські батяри? Що являв собою галицький міський фольклор? Якою взагалі вона була - субкультура початку ХХ століття? Найбільше про це знають Віктор Морозов та батяр-бенд "Галичина". Щойно видано унікальний диск львівських батярських пісень під назвою "Тільку ві Львові". Отже, батяри - це мешканці львівських околиць. Вони - гультяї, відчайдухи і гульвіси, відповідно - герої балад і вуличних пісень. Ось що повідомляє знавець міського фольклору Юрій Винничук: "Колись вуличні пісні звучали скрізь. Вони захоплювали дотепністю, мелодійністю і танцювальним вихором. Соковита львівська говірка - балак - відійшла у минуле, залишивши в мові львів'ян лише окремі вирази і слова. Основу цієї говірки складали галицький діалект української та польської мови із вкрапленням німецьких та єврейських слів. Оскільки більшість пісень мали декілька варіантів, то спеціально для Віктора Морозова я зредагував їх і зробив якомога зрозумілішими для сучасників..."

Пригадую, як під час першої "Червоної рути" в Чернівцях Віктор Морозов розповідав мені про багатство і специфіку львівської пісенної традиції довоєнних часів. Уже тоді він прагнув зібрати все те в окрему програму, але зробити це йому вдалося порівняно недавно за допомогою класних і досвідчених музикантів Петра Рачинського (акордеон), Богдана Назара (скрипка), Івана Огара (контрабас), Степана Нетребяка (кларнет). Було відібрано найяскравіші зразки батярських пісень, ну а оркестр отримав відповідну назву - батяр-бенд "Галичина".

Це неймовірно, але колись кожна львівська дільниця мала свій фольклор і пісенні гімни. Батяри Личакова, Клепарова, Замарстинова, Городоцького вміли не тільки битися, а й влаштовувати розкішні забави, про які говорило все місто. В основі багатьох пісень - реальні історії з життя, відблиски якихось резонансних подій. "Панна Францішка" - одна з найулюбленіших пісень. Це - трагічна балада про панну Францішку і бідного перукаря - клепарівських Ромео і Джульєту. З усіх передмість Личаків мав славу дільниці, де було найбільше шинків для забав просто неба. Цивілізація закінчувалася перед костелом святого Антонія, проникати на подальшу відстань - було вже справою небезпечною. Але і нижній і верхній Личаків приваблювали львів'ян особливою романтикою - там було зосереджено ціле сузір'я пияцьких закладів, де бавилися городяни. Саме про це йдеться в пісеньці "Коли музичка загра штаєра". Власник шинку "У Танненбаума" мав цілий букет дозрілих доньок, одна з яких мала чудове волосся з полиском міді. Згодом вона стала матір'ю чудового гумориста і актора Фоґельфанґера, який створив образ Тонька у дуеті "Тонько і Щепцьо". У репертуарі дуету були пісні про славну шинкарку Бандзюхову, яка і є постійною героїнею комічних діалогів. Пісню у виконанні Морозова і батяр-бенду так і названо "Цьотка Бандзюхова". Гімном Личакова свого часу була пісня "Личаківське танго". Решта пісень, а таких на диску чотирнадцять, також міцно прив'язані до міських реалій і персоналій. Отже. диск "Тільку ві Львові" - то перша високоякісна спроба відродження чудової львівської традиції.